Система щоденних фізкультурно-оздоровчих заходів

у режимі дня включає:

- ранкову гімнастику з елементами дихальної гімнастики;

- фізкультурні заняття та фізичні вправи;

- гімнастику пробудження з різноманітними загартовуючими вправами: контрасні тупцювання, щіточковий масаж, "доріжки здоров`я", горіховий масаж, точковий масаж;

- вправи на розвиток дрібної моторики рук;

- кольоротерапію, степ-аеробіку

- рухливі ігри та ігри з піском та водою, фітболгімнастику.

Інструктором по фізкультурі проводиться і оздоровча  фізкультура з метою профілактики порушень постави. Систематичні заняття сприяють формуванню у дітей правильної постави, красивої ходи і тощо.

Комплексний план зміцнення здоров`я дітей передбачає і роботу з батьками, зокрема проведення спільних занять по психогімнастиці, пластичного балету.

"Дітям, які і дорослим, хочеться бути здоровими і сильними.

Тільки діти не знають, що для цього потрібно робити.

Поясни їм і вони будуть берегтися"

Януш Корчак

Фізкультурно-оздоровча робота

Вся фізкультурно-оздоровча робота в ДНЗ здійснюється під безпосереднім керівництвом інструктора з фізкультури  за методикоюЕ. С. Вільчковського та авторською програмою М.Єфименко "Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей" й проводиться з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей.

Цікаво та творчо проводяться фізкультурні свята, розваги, дні здоров’я під час яких дошкільники, педагоги, батьки спільно зміцнюють своє здоров’я, розуміють його цінність, вчаться здоровому способу життя, весело змагаються та перемагають.

Особлива увага педагогічного колективу приділяється загартуванню дитячого організму. Тому, педагоги якнайбільше використовують нетрадиційні методи оздоровлення: точковий масаж, ходьба по  ребристих доріжках  в процесі проведення загартовуючи  процедур.

У всіх вікових групах вихователі проводять цільові прогулянки, екскурсії, піші переходи, сезонні оздоровчі прогулянки, які дуже подобаються дошкільникам.

В ДНЗ облаштований музично - фізкультурний зал, в якому достатньо спортивного обладнання та інвентарю, нетрадиційного обладнання.

На території ДНЗ облаштований спортивний майданчик для гри у футбол, баскетбол, турніки, бігові доріжки, дуги.

В усіх вікових групах естетично оформлені та наповнені спортивні центри необхідним фізкультурним інвентарем (м’ячами, кеглями, скакалками, обручами, мішечками з піском, іншим).

ДОШКІЛЬНЯТА, ПЕДАГОГИ ТА БАТЬКИ

 - ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ!

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї

Кожна дитина відчуває природну потре­бу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім'ї зуміють зробити фізкультуру не прос­то обов'язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкульту­ра в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволен­ням, і зробити виконання цих вправ основни­ми на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодно­му разі не можна змушувати дитину їх вико­нувати.

У фізичному вихованні дітей в сім'ї' мо­жуть бути використані різні форми занять фізичними вправами — від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окре­мому виді спорту).

Можна рекомендувати такі форми занять фізичними вправами дітей у сім'ї:

•    ранкова гігієнічна гімнастика;

•    ранкова спеціалізована гімнастика;

•    фізкультхвилинки;

•    заняття із загальної фізичної підготовки;

•    самостійні тренувальні заняття;

•    участь у змаганнях;

•    прогулянки (лижні, велосипедні, пішки);

•    процедури для загартування;

•    туризм;

•    рухливі і спортивні ігри.  

Основним періодом занять батьків із дітьми є вік від 2 до 6-7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім'ї. Систе­матичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіж­ка з татом — все це допоможе досягти знач­них успіхів у фізкультурних заняттях у школі.

Щоденно приділяючи дитині хоча б де­кілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово зви­кала до занять, щоб вони стали для неї необ­хідними щодня.

Тривалість домашнього заняття може бути різною — залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від час­тини доби, а також від того, чим займаєть­ся дитина до і після заняття (якщо дитина втомилася після тривалої прогулянки, то, отже, і тривалість заняття доречно змен­шити).

Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Три­валість ранкових занять — не більше 10 хви­лин. Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для ве­ликих м'язових груп.

Вправи перед вечерею — найбільш роз­повсюджена форма занять, адже батьки, як правило, вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, про­ведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до б років — 20-30 хвилин, а з б-7-річними — до 45 хвилин.

Після вечері займатись із дітьми фізичним вихованням не рекомендується. Адже, після їжі інтенсивна рухова діяльність є шкідливою (в будь-який час доби). І крім того, після фі­зичних вправ діти важко засинають.

Як зацікавити дитину заняттями фізич­ною культурою? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити ди­тину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім'ї або одно­літками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчи­тись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.

Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлен­ня до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.

Чим і як займатись?

Кожна вправа, або рухлива гра має своє завдання, мету, значен­ня, у зв'язку з чим вони поділяються на п'ять основних груп.

До першої групи входять вправи, що спря­мовані на відпрацювання правильної поста­ви, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.

До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямо­вані на розвиток спритності, гнучкості, швид­кості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обе­режними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів (перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).

Третя група вимагає рухливих ігор, в яких І використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.

До четвертої групи входять вправи з ви­користанням різних предметів на свіжому повітрі або в приміщенні. Тут дуже важли­вою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкода для перелізання, пе­рестрибування і розгойдування (пролізти під стільцями, перестрибнути через кубики, перелізти через ліжко). У цих вправах важли­вою є не стільки точність виконання, скіль­ки швидкість пристосування до незвичних умов.

П'яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.

Основні правила безпеки, яких потріб­но обов'язково дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість

1.   Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап'ястя—тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ до­рослий повинен оберігати хребет малюка від надмірного згинання, а голову — від невдалого повороту або удару. Всі захвати повинні ґрунтуватися на досконалішому знанні можливостей Вашої дитини.

2.   Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з'явиться відчуття впев­неності в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само посту­пово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швид­ко підхопити її.

3.   Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доціль­но виконувати тільки на м'якій підстилці (килимку, траві).

4.   У ранньому віці не можна довго утриму­вати складні пози (нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1-2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.

5.   Тривалий вис на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно на­вантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння — ди­тина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні (напри­клад, на кільцях).

6.   Не дозволяйте малюкові вилазити по дра­бині вище того рівня, на якому Ви змо­жете його дістати. Лише після засвоєння лазіння (наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.

7.   Ніколи  не  використовуйте для  змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено, не послаблюючи уваги.

8.  Уникайте вправ, під час виконання яких дитина  дуже  вигинається   в  попереку, адже більшість дітей потребує виправ­лення цієї частини хребта. Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкуль­турою, то це буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, спритними, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дис­циплінованість, організованість, звичку до­тримуватись правил особистої гігієни.