Святковий стіл у день народження дитини

     Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.

     Святкування дня народження у дитячому садку — вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей — свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.

     А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?

Частування дітей у дошкільному закладі 

     Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.

     У дошкільному навчальному закладі для харчування дітей заборонено використовувати:

-  м’ясо та яйця водоплавної птиці

- м’ясні обрізки, субпродукти (за виключенням печінки та язика)

- річкову та копчену рибу

- гриби

- соуси, перець, майонез

- вироби у фритюрі, зокрема чіпси

- газовані напої, квас, натуральну каву

- морозиво, кремові вироби тощо

     У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 (далі — Інструкції) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво промислового виробництва.

     З метою запобігання гострим кишковим захворюванням та харчовим отруєнням дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані тощо. Готуючи святковий стіл для дітей, варто віддавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Утім треба пам’ятати, що продукти промислового виробництва — цукерки, зефір, мармелад, соки тощо — відповідно до пункту 4.4 Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

     У дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.

(Згідно з пунктом 4.7. Інструкції) 

     Оскільки діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть «нейтральні» фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани, виноград тощо. Їх можна нарізати шматочками, нанизати на «шпажки» і гарно викласти на блюда.

     Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Проте у дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом. А свічки не потрібно встромляти прямо у пиріг — це не гігієнічно. Їх варто розмістити на спеціальних пластмасових підставках у центрі пирога або по краях.

Поєднуємо святкування з вихованням

     Сервіруючи стіл для дошкільників, пам’ятайте, що організація дитячого свята має і виховне значення. Відповідно до пункту 1.7. Інструкції, починаючи з раннього віку дітей необхідно приділяти увагу вихованню у них культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році вчать користуватися виделкою, на п’ятому — негострим ножем. За накритим столом діти вчаться правильно сидіти, вміло користуватися столовими приборами, бути ввічливими зі своїми друзями.

     Малюки проводять за святковим столом мінімум часу, надаючи перевагу іграм та розвагам. Тому, окрім святкового столу, варто поміркувати і над розважальною програмою. Взагалі, непроста й копітка це справа — святкування дня народження дитини. Але воно того варте…

                                  

Пам’ятка для батьків
щодо правил дорожнього руху

                   ü Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.

ü  Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.

ü  Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.

ü  Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.

ü  Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».

ü  З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.

ü Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.

ü  Не виходьте з дитиною з­-за машини, з­-за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.

ü  Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

ü  Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.

ü  У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.

Причини травмування дітей

Причина 1. Поведінка самої дитини, яка отримала травму

     Ця причина поділяється на такі підгрупи:

• низький рівень сенсомоторного розвитку дитини. До травмування призводять низький рівень координації рухів, невміння володіти своїм тілом, а також відсутність необхідних навиків при виконанні певних дій;
• відсутність або недостатність знань про небезпеку, про можливі наслідки вибраного варіанту дій;
• зневажання відомою небезпекою через більш сильний мотив, наприклад, через бажання справити враження на значимих для дитини людей;
• втома, емоційне збудження, ігровий раж, спортивний азарт та інші психофізіологічні стани, які впливають на успішність плину тієї чи тієї діяльності. Основну частину травм цієї підгрупи становлять травми, отримані в рухливих іграх. При цьому нерідко сильну дезорганізувальну дію на поведінку дитини справляє бажання досягти найкращого результату, а також змагальний характер гри, нові завдання, що виникають зненацька, та небезпечні ситуації, в яких потрібно швидко й самостійно прийняти рішення.

Причина 2. Дії однолітків, які оточують дитину

     Найчастіше діти травмують одне одного під час гри (біг і наштовхнувся; підліз під гойдалку, що розкачувалася, тощо). Але особливу увагу мають привернути випадки, пов’язані з поведінкою, яка містить елементи фізичного насилля до інших дітей, а іноді й з цілеспрямованим бажанням завдати болю, продемонструвати свою фізичну перевагу.

Причина 3. Дії дорослих, які оточують дитину

     Йдеться про дії дорослих, зокрема батьків, які призводять до виникнення травмонебезпечної ситуації, а згодом і до травмування дитини. Найпоширенішою помилкою дорослих (вихователів, батьків) є недостатній догляд за дітьми у різних ситуаціях (на воді, на дорозі, на ігровому чи спортивному майданчику тощо), відсутність контролю за їхньою поведінкою. Ще одна помилка дорослих — незабезпечення безпечного середовища для дітей.

Інструктаж батьків

з безпеки життєдіяльності дітей

у весняний період

 Уже закінчилась зима, і весняне сонечко зігріває нас своїм теплом, але небезпека може чекати і такі сонячні дні. Щоб вберегти дитину від біди, потрібно пам’ятати і дотримуватись таких правил:

Пам’ятайте:

                Ø    Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.

Ø    Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям. Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.

Ø    Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).

Ø    Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Вдома тримайте ці речі в недоступному для дітей місці.

Ø    Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, навчайте правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.

Ø    Запобігайте формуванню в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.

Ø    Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.

Ø    Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.

Ø    Пам’ятайте, що на початку весни лід на водоймищах уже не такий міцний і може легко тріснути. Не дозволяйте дітям грати на льоду та поблизу водоймищ.

Ø    Навесні пробуджується природа, з’являються перші квіти, і прогулянка в лісі чи не найкращий спосіб провести час, але стежте за дітьми в лісі, щоб вони не відходили від вас далеко. Поясніть дитині, як слід поводитися, заблукавши в лісі.

Ø    Погода навесні дуже мінлива і непередбачувана, тому вдягайте дитину відповідно до погоди і простежте, щоб у садочку було і тепле, і легке вбрання.

Ø    Наприкінці весни вже може бути досить спекотно, тому стежте за дотриманням питного режиму дитини та щоб вона не виходила на вулицю без головного вбрання.

Ø    Весна — це час для роботи в городі, на дачі, у полі. Під час перебування дітей на дачі стежте, щоб вони не грали знаряддям праці (лопата, сапка, граблі, вили тощо).

Ø    Також пам’ятайте, що вже з’явилися комахи, укуси яких можуть викликати алергічні реакції.

Увага: дорога!

                Ø    Шановні батьки, слід пам’ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.

Ø    Доки не розтане сніг, дорога може бути слизькою і становить додаткову небезпеку.

Ø    Стежте, щоб діти не гралися поблизу дороги.

Ø    Ходіть з дитиною тільки по тротуарах і пояснюйте, що проїжджа частина призначена для транспорту.

Ø    Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїжджу частину.

Ø    Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.

Ø    Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.

Ø    Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».

Ø    З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.

Ø    Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.

Ø    Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.

Ø    Навесні малюки охоче катаються на велосипедах. Тому слідкуйте, щоб діти не виїжджали на проїжджу частину, не їхали занадто швидко і були завжди у вашому полі зору.

Ø    Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.

Ø    Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.

Увага: вогонь!

Щоб не допустити пожежі, потрібно дотримувати правил пожежної безпеки:

                Ø    Будьте зразком для дитини і дотримуйте правил пожежної безпеки.

Ø    Зберігайте сірники в місцях, недоступних дітям.

Ø    Не дозволяйте дітям розводити багаття.

Ø    Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».

Ø    Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку яку вони становлять.

Ø    Не допускайте перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих.

Ø    Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.

Ø    Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.

Ø    Не нагрівайте лаки або фарби на відкритому вогні.

Ø    Не захаращуйте шляхи евакуації.

Ø    Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.

Ø    Навчайте свою дитину користуватись вогнем та виконуйте правила пожежної безпеки.

У разі виникнення пожежі негайно викликайте пожежних,

телефонуйте за номером «101»!

Ø    Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

Дитина загубилася. Що робити?

     Тому з батьків, хто хоч раз втрачав свою дитину (нехай лише на кілька хвилин), майже напевно відоме всеосяжне почуття паніки, яке сковує тіло і заважає тверезо мислити. Малюкові, який раптом виявив, що мами або татуся немає поблизу, не краще. Йому страшно одному в натовпі чужих людей. І навіть якщо ви намагаєтеся не випускати руку малюка в людних місцях, ситуації, коли дитина втрачається, трапляються не так вже і рідко. Але, якщо і батьки, і, головне, малюк чітко знають, як поводитися в екстремальних ситуаціях, біди не станеться. Навчімо свою крихітку правильної поведінки в громадських місцях, щоб нам ніколи не довелося переживати ці страшні хвилини.

     У супермаркеті. Передусім, малюк має чітко засвоїти, що, здійснюючи з мамою і татом сімейні покупки у великому магазині, він не повинен втрачати батьків із виду. Тримати дитину увесь час за руку практично неможливо, адже ми раз у раз зупиняємося біля вітрин, беремо в руки якийсь товар, відволікаємося від малюка на короткий час. Спритному цікавому карапузові цього часу подеколи цілком достатньо, щоб відійти від батьків, загубитися в натовпі або затриматися у відділі іграшок. Тому привчайте дитину до думки, що не ви стежите за ним, а вона за вами. Якщо малюк вже не поміщається у візок для покупок, нехай тримається за нього рукою і неодмінно повідомляє вас про те, якщо хоче затриматися біля того або іншого товару. Тоді ви просто зупинитеся і почекаєте його. Розкажіть малюкові про те, що він повинен робити в разі, якщо раптом не виявив батьків поблизу. Вселіть дитині важливу думку: ви дуже її любите, піклується про неї і ніколи не лаятимете, навіть якщо малюк загубився з власної необережності, не виконавши ваших правил. Це допоможе йому згадати все те, чого ви його навчили, і вчинити правильно. Найкраще, що може зробити дитина, загубившись у натовпі, це залишатися на місці і чекати. Можна навіть сісти на підлогу. Рано чи пізно мама з татом неодмінно її знайдуть.      Дитина повинна знати, що вона в жодному разі не має виходити з магазину, щоб «почекати батьків біля машини». На жаль, не в усіх супермаркетах є охорона, яка не випустить дитину саму на вулицю. Розкажіть, а ще краще покажіть малюкові тих людей, до яких можна звернутися по допомогу: міліціонери, охоронці, службовці супермаркету, касири. Одним словом, усі люди в уніформі. Їм можна довіритися, вони допоможуть. Ні з ким іншим, нехай навіть ця людина здається доброю і хорошою і обіцяє відвести до мами, дитина йти за жодних обставин не повинна. Якщо хтось намагається відвести її силою, нехай голосно кричить: «Тато! Мамо!» Малюк, який уміє добре говорити повинен знати на пам’ять своє ім’я, прізвище, домашню адресу і, добре б, телефон. Цю інформацію треба вивчити з дитиною та обов’язково повторювати час від часу. Якщо ім’я і прізвище малюки запам’ятовують добре, то адресу часто забувають. Було б не погано, вирушаючи з дитиною в людні місця, покласти в кишеню її одягу записку з ім’ям, прізвищем, адресою і номерами мобільних телефонів батьків. Ще краще, вигравіювати ці дані на металевій пластинці, прикріпити на ланцюжок і пристібати всередині кишені дитячих брюк, щоб малюк її ненароком не загубив. Зараз у продажу можна знайти спеціальні брелки, куди записується вся інформація про дитину.

     Моя міліція мене береже. Дуже важливо ніколи, за жодних обставин не лякати дитину вартою порядку («Балуватимешся, тебе міліціонер забере!») Не робіть цього самі і не дозволяйте іншим. Може вийти, як у розповіді Носова «Міліціонер». Хлопчика так залякали міліцією, що, загубившись, він аж ніяк не хотів називати ім’я та адресу дуже доброму і співчутливому представникові цієї хорошої професії.

     На вокзалі, в аеропорту. Тут чинні всі правила, про які йшлося вище. Тільки стежити за малюком треба ще ретельніше, адже й небезпек на вокзалі набагато більше, ніж у магазині. Щоразу, коли ви опиняєтеся на вокзалі або в аеропорту, вирушаючи в подорож, нагадуйте дитині правила поведінки. Звертайте її увагу на те, що вона в жодному разі не повинна нікуди від вас відходити, не запитавши дозволу. У випадку, якщо малюк загубиться, можна звернутися по допомогу до міліціонерів, охоронців, касирів.

     У метрополітені. Заходячи у вагон потягу, міцно тримайте дитину за руку і пропускайте попереду себе. Про всяк випадок поясніть дитині, як поводитися, якщо вона опинилася у вагоні, двері зачинилися, а ви залишилися на пероні. Навіть якщо вам здається, що з вами такого ніколи не станеться, краще бути готовим до будь-яких несподіванок. Малюк повинен знати, що, проїхавши одну станцію, йому слід вийти з вагону, відійти вбік від краю перону і чекати вас. А ви неодмінно приїдете наступним поїздом. Якщо ж усе сталося з точністю до навпаки (мама поїхала, а малюк залишився на пероні), то і тут немає приводу для паніки. Треба відійти від краю платформи (краще сісти на лавку, якщо така є поблизу) і чекати маму.

     У парку, в лісі. Прогулянки в парку — чудова можливість приємно провести час усією сім’єю. І для того, щоб такий відпочинок не перетворювався для вас на суцільне «нервування», змалечку для дитини має бути абсолютним табу занадто далеко йти від вас. Звичайно, ходити в парку виключно за ручку з мамою безглуздо. Але ось втікати і, особливо, «ховатися» від неї просто неприпустимо. Малюк має знати, що бігати і грати йому можна тільки там, де видно батьків, а ті, у свою чергу, повинні бачити його. Не рідкісні випадки, коли під час сімейного пікніка в лісі, поки дорослі розпалюють вогнище або смажать шашлик, малюки шукають собі розваги самостійно. І відбувається, як у тій казці про Машу і Ведмедя: деревце за деревце, кущик за кущик, ось і відійшли досить далеко від табору. Загубитися в лісі дуже легко. І дуже страшно. Але якщо ваш малюк чітко засвоїв, що ТРЕБА ЗАЛИШАТИСЯ НА МІСЦІ, ви дуже швидко його відшукайте.      Дорослі в цьому випадку повинні розділитися, відправившись на пошуки одночасно в різних напрямках, періодично гукаючи дитину. Малюк, у свою чергу, теж повинен голосно кликати на допомогу. Дуже корисно для прогулянок на природі купити дитині хороший свисток. І в тому випадку, якщо вона загубилася в лісі або парку, свист буде добре чути на сотні метрів. Якщо в парку або в лісі є ставок, знадобиться ваша додаткова увага. Причому навіть зовсім невелика глибина може становити небезпеку для малюка. Не дозволяйте йому одному підходити до води, а зробіть це разом. Якщо берег пологий, малюк може пограти у воді під вашим невпинним спостереженням. Якщо ж берег обривистий, жодному разі не випускайте руку дитини зі своєї і не підходьте близько до краю.